Підвищене потовиділення називається гіпергідрозом. Найчастіше виникає через порушеня функцій системи потовиділення, в результаті чого вона виробляє піт в надлишковій кількість. Наголошується, що гіпергідроз може бути нормальною реакцією на зовнішні подразники або наслідком захворювання.
Гіпергідроз - це підвищене потовиділення. Найчастіше може виникати, як причина порушень функцій системи потовиділення, в результаті чого піт виробляється в надлишковій кількість. Гіпергідроз може бути нормальною реакцією на зовнішні подразники або наслідком захворювання.
+ Різновиди гіпергідрозу |
|
У медичній науці виділяють два види гіпергідрозу: локалізований і загальний. Локалізований гіпергідроз має свої форми, які зустрічаються найбільш чаще. До них відноситься гіпергідроз великих складок і гіпергідроз долонно-підошовний. Часто такі форми підвищеного потовиділення проявляються в наслідок вегетосудинної дистонії. Також їх причинами можуть бути такі фактори, як порушення правил особистої гігієни, тісне взуття, гумове взуття, синтетичний одяг. Загальний гіпергідроз діагностують у випадках впливу високих температур навколишнього середовища, при фізичному та емоційному напруженні (гіпергідроз фізіологічний). Інший чинник розвитку цього підвиду гіпергідрозу - ряд таких захворювань, як туберкульоз, ураження нервової системи, падіння рівня глюкози в крові. |
+ Симптоми гіпергідрозу |
|
При гіпергідрозі кількість поту, що виділяється системою потовиділення, перевищує нормальну кількість настільки, що створює хворому істотний дискомфорт. При цьому нерідко гіпергідроз супроводжується неприємним запахом, і піт має зафарбовуючі властивості. Діагноз встановлюють, грунтуючись на скаргах пацієнта і даних, які показує об'єктивний огляд хворого. При гіпергідрозі нерідко розвиваються грибкова і гноеродная флора, причинами яких стають розм'якшення і набухання шкірного покриву і зміна його кислотності. |
+ Хірургічне втручання при гіпергідрозі |
|
Лікування гіпергідрозу проводиться хірургічним шляхом під загальною анестезією. Грудну клітку проколюють в області пахви. У порожнину вводять тонку трубку, що має на кінці мікровідеокамеру. Потім роблять ще 2 проколи по 0,5 сантиметра, через які хірургом вводяться інструменти. Їхнє просування лікар може спостерігати на екрані. Після цього хірург знаходить потрібний рівень симпатичного стовбура і перетинає його за допомогою струму високої частоти. Протягом перших місяців після хірургічного втручання можуть спостерігатися підвищена пітливість інших ділянок тіла (компенсаторний гіпергідроз) |
