Відновлююча пластика вушної раковини (Частина 2)

Це друга частина статті про відновлюючу пластику вушної раковини, в якій ми обговоримо такі питання, як: комплексна аутогенна реконструкція та варіант протезу, закріпленого на кістці.

КОМПЛЕКСНА АУТОГЕННА РЕКОНСТРУКЦІЯ

Для пошкоджених тканин, іноді необхідно спочатку збільшити кількість шкірного покриву, вставивши експандер тканевий перед першою стадією, або піднявши скронево-лобовий клапоть під час операції першої стадії. Якщо жоден з цих варіантів неможливий, тоді потрібен протез з вільним клапаном або протезування – імплантація в кістку.

З перших 250 реконструкцій, виконаних при втраті вух (на відміну від мікротії), 60% було викликано укусами, дорожньо-транспортними пригодами і вогнепальними пораненнями, 13% опіками, 11% невдалими операціями щодо усунення виступаючих вух і 5% від інфікування внаслідок пірсингу. Деякі пацієнти направляються після невдалих спроб реконструкції і це особливо складні випадки. У деяких з них єдиним варіантом є протез із закріпленням на кістці. Важливо відкласти всі спроби відновлення зовнішнього вигляду до закінчення реконструкції, оскільки кровопостачання нового вуха може бути безповоротно пошкоджено і результати будуть недосяжні.

Розтягування тканин

Коли немає достатньої кількості еластичної шкіри для покриття каркаса, може знадобитися процедура розтягування тканини. Через невеликий надріз на деякій відстані від місця реконструкції вуха, вводиться великий розширювач, який виглядає як здутий балон з трубкою для його роздування. Розширення відбувається з використанням ін'єкції сольового розчину в клапан на трубці, і починається через тиждень після введення і триває з тижневим інтервалом протягом восьми тижнів, поки шкіра не буде достатньо розтягнута.

Тім'яно-скроневий фасціальний клапоть

Цей великий клапоть тканини ідеально підходить для покриття основи для вуха, коли неможливо використовувати інші тканини, що оточують саме вухо. Лежачи під шкірою голови, відразу під волосяними фолікулами, він має багате кровопостачання. Трансплантати шкіри голови розміщуються зверху на фасції, покриті шкірою.

Вільні клаптики

Коли травма або попереднє хірургічне втручання пошкодило місцеві тканини, то тім'яно-скронева фасція в такому випадку не може використовуватися, і реконструкція власною тканиною можлива тільки при піднятті вільного фасциального клаптя. За таких обставин складність операції зростає і якість результату має бути чітко описано пацієнту. Як варіант – протез із кріпленням на кістку, але багато пацієнтів не можуть змиритися з думкою про те, що щось штучне буде на них все життя.

Загальна форма вуха буде прихована під післяопераційним набряком протягом багатьох тижнів.

ПРОТЕЗ ЗАКРІПЛЕНИЙ НА КІСТЦІ

Методика протезування також вимагає дві стадії, і знову під наркозом. Перша включає видалення будь-якого залишку від ураженого вуха і розміщення двох або трьох невеликих титанових імплантатів в кістку, збоку на голові. Ці металеві кріплення міцно вбудовуються в кістку, а на другій стадії до імплантатів приєднуються металеві «абатменти».

Після того, як все зажило, розширювачі можуть бути прикріплені до абатмента, а штучне вухо, у свою чергу, системою кліпс або магнітів. Хороший протез прослужить приблизно вісімнадцять місяців, перш ніж потребуватиме заміни. Його зазвичай слід знімати на ніч, щоб вухо і ділянку навколо абатментів можна було ретельніше очистити.

Протезна реконструкція краща, коли тканини або кровопостачання в місці відсутнього вуха дуже сильно пошкоджено – травмою, хворобою або попередньої операцією. Оскільки аутогенне вухо відновлюється, то протез не слід вибирати в такому разі, тільки якщо немає іншого виходу.

Ряд пацієнтів з протезованим вухом, навіть з позитивними результатами, просять поради щодо переходу на аутогенний варіант. Багатьом з них, природно, не подобається ідея відокремлюваних частин тіла. Деякі не знали навіть у свій час, що в їх варіанті аутогенна реконструкція можлива, так, як з кожним роком, пластична хірургія може все більше і більше.