Аутогемотерапія - цей метод лікування набирає популярність зараз, зародившись ще на початку ХХ століття. Суть його в тому, що у пацієнта беруть кров з вени. Потім її повертають шляхом внутрішньом'язової ін'єкції у верхній крайній квадрат сідниці.
Аутогемотерапия - методика лікування людини, заснована на відборі, обробці і зворотному введенні крові. У класичному варіанті не припускаючи додаткової обробки крові. Після її внутрішньом'язового введення до місця уколу прикладають грілку, щоб не допустити утворення ущільнень. У більшості випадків починають з щоденного введення крові в розмірі 2 мл. Потім кожні 2-3 дні дозу збільшують ще на 2мл. Максимальний обсяг введеної крові не повинен перевищувати 10 мл за один укол. Курс складається з 12-15 процедур. Іноді можливі відхилення від цієї схеми через індивідуальні особливості пацієнта. Про виникнення будь-яких побічних явищ необхідно відразу повідомляти лікаря і зменшувати обсяг введеної крові.
+ Різновиди аутогемотерапії |
|
Іноді застосовують підшкірне і внутрішньовенне введення венозної крові. Розрізняють класичний, ступінчастий види аутогемотерапії, а також методи заморозки крові, обробки її хімічними речовинами, змішування з озоном, вплив рентгеном, лазером або ультрафіолетом. Робиться це з метою стимуляції обміну речовин і активізації захисних здібностей організму. Ця терапія має імуно-корригирующий характер. Некласичні варіанти аутогемотерапії неможливі без наявності спеціалізованого обладнання та кваліфікованого персоналу. Ступінчастий спосіб передбачає поетапне змішування крові з різними препаратами гомеопатії. Потім її вводять внутрішньом'язово, іноді підшкірно за одну процедуру. Аутокровь являє собою кров пацієнта, що піддалася дії хімічним або фізичним способом. У нашій країні цю процедуру розробила й успішно застосовувала Р.Н. Ходанова. Кров, змішана з озоном, володіє ще більш вираженим лікувальним впливом на організм «господаря». У цій методиці розрізняють велику і малу аутогемотерапию. Велика аутогемотерапия у разі введення озонованою крові внутрішньовенно, а мала - внутрішньом'язово. Гемопунктура і Біопунктура припускають введення крові, змішаної з гомеопатичними препаратами в спеціальні точки на тілі людини (больові, рефлексогенні, акупунктурні). Роблять це також малими кількостями крові. Автором цієї методики є Я. Керсшот. Ефективність аутогемотерапії можуть підтвердити не тільки помітне поліпшення здоров'я і самопочуття пацієнта, але й спеціальні імунологічні тести |
+ Показання до проведення аутогемотерапії |
|
Дану методику застосовують у разі наявності у людини: - тривалих хвороб (хронічне запалення легенів, фурункульоз, аднексити); - інфекцій; - нейродерміту; - гнійних шкірних хвороб; - діабетичних виразок; - герпесу всіх видів; - вірусу папіломи; - менопаузи; - цитомегаловірусу; - захворювань сечостатевої системи; - процесу утворення спайок; - акне; - остеохондрозу; - ослабленого імунітету після операцій, травм, відвідування місць з несприятливою екологією. |
+ Протипоказання до проведення процедури |
|
категоричність протипоказань для проведення аутогемотерапії немає, але без кваліфікованої консультації лікаря звертатися до неї не варто. Найчастіше цю процедуру застосовують як доповнюючий метод лікування до основної терапії. Також попередньо необхідно зробити аналіз крові на наявність в організмі сифілісу, гепатиту В і С, СНІДу. Забір крові проводять виключно стерильним шприцом. Не можна одноразово вводити кров у великому обсязі. Це може призвести до таких результатів, як: - біль у м'язах; - припухлість у місці ін'єкції; - підвищена температура; - озноб |
