Вперше стала звертати увагу на свої вуха, коли підросла. Вони поступово стали виростати відстовбурченими, особливо верхня частина. Починаючи років з 10 почалися страшні комплекси. Влітку крім школи намагалася нікуди не ходити, а взимку їх ховала. Мої батьки, бачачи, як я страждаю відвезли мене до пластичного хірурга. На той момент я вже багато чого розуміла і на відміну від зубного, піти на прийом до лікаря, вмовляти не довелося. Лікар мені попався добрий і привітний. Весь час розмовляв з посмішкою і від нього йшла така позитивна енергія, що я навіть забула, яка в мене проблема. Після операції мені наклали пов'язку. Ходила я з нею недовго, а коли лікар дозволив, мені її зняли – вушка стали виглядати симпатичними і акуратними. Андрій Васильович все виправив, краще нікуди.