Олег Осипович Лось

Олег Осипович Лось

Протягом всієї історії свого розвитку людство намагалося навчитися відновлювати втрачені зуби. Наукові експериментальні дослідження в кістковій тканині, розпочаті шведським вченим Бранемарком в середині ХХ століття, показали, що зубні імплантати не викликали негативних побічних явищ в живому організмі. У 1965 році почалися клінічні дослідження, успішні результати яких були опубліковані в 1971 році. У 1981 році Бранемарк і Едель підвели підсумки 15-річного дослідження: 90% імплантатів успішно функціонували протягом усього терміну спостереження. У нашій країні імплантологія стала офіційно визнаним розділом стоматології в 1986 році. За цей час з'явилися докази того, що імлантація є надійним і передбачуваним методом лікування.

Що таке імплантат? Зубний гвинтовий внутрішньокістковий імплантат - найпоширеніший вид імплантатів, який застосовується в стоматологічній практиці. Імплантат представляє собою конструкцію з титанового сплаву, встановлену в кістку щелепи для заміни кореня зуба. Імплантат міцно з'єднується з кісткою і не викликає реакцію відторгнення. У нього поміщають опорну головку (абатмент), який фіксують за допомогою гвинта. На абатмент встановлюють коронку або інший вид протеза. Протези на імплантатах виглядають так само природньо, як і натуральні зуби.